Турбота про дитинчат

Турбота про дитинчат

Турбота про потомство – вигодовування, догляд і захист дитинчат, здійснювані самицею, самцем, шлюбною парою або групою родинних тварин, засновані на ланцюзі безумовних рефлексів, вироблених в процесі еволюції. Турбота про потомство забезпечує сприятливі умови для виживання і розвитку потомства.

У ссавців, в більшості випадків, матері годують новонароджених лежачи, рідше сидячи (зайці) або стоячи (більшість копитних, інколи вовки). Недорозвинені, нездатні самостійно смоктати новонароджені кенгуру і деякі інші види сумчастих як би приростають до соска, сильно розбухаючий кінець якого заповнює всю ротову порожнину. Молоко упорскується в рот такого дитинчати за допомогою скорочення спеціального м’яза, що стискує молочну залозу матері. У китів дитинча захоплює кінцем рота сосок, що висувається в період лактації з особливої кишенеподібної складки черева матері, і молоко, як в сумчастих, струменем упорскується йому в рот шляхом скорочення особливих м'язів.

Що стосується підтримки чистоти тіла дитинчат, то цей інстинкт, мабуть, властивий всім ссавцям без виключення. Мати часто вилизує шерсть дитинчат, вишукує у них бліх. Самки єнотовидних собак і борсуки часто виносять маленьких цуценят з нір "на свіже повітря" і через деякий час знову дбайливо повертають в гніздо.

Тимчасово віддаляючись від лігва або гнізда, батьки прикривають дитинчат матеріалом підстилки або закупорюють вхідний отвір нори. Самі ж дитинчата у відсутність батьків збираються в купку, зберігаючи тепло. Повертаючись до виводка, батьки зазвичай деякий час затримуються на віддалі, обходять лігво довкруги, перевіряючи відсутність небезпеки, як, наприклад, вовк або лисиця. В період виведення потомства досвідчені вовки, як правило, не нападають на худобу, що пасеться поблизу лігва; якщо це "правило" порушується, то зазвичай не дорослими тваринами, а переярками, що затрималися недалеко від лігва.

Багато пернатих також проявляють зворушливу турботу про своє потомство. У них виробилось немало прийомів, щоб нагодувати пташенят та уберегти їх від небезпеки. Проте деякі птахи не дуже обтяжують себе турботою про потомство. Наприклад, всім відома зозуля. Але не всі знають, що вона підкидає свої яйця в інші гнізда зовсім не через легковажність. Вона не може висиджувати пташенят у гнізді, тому що несе яйця не відразу, а з великими інтервалами.

Також, зазвичай вважають, що турбота про потомство властива лише високорозвиненим тваринам, в першу чергу – хребетним. Але і жуки демонструють широкий набір проявів цього інстинкту. Німецькомовні автори при описі цієї сторони життя жуків використовують два терміни: "Brutfuersorge" – просте забезпечення потомства всім необхідним, і "Brutpflege" – більш складний варіант, що полягає в догляді за відкладеними яйцями (і навіть за личинками).

Шимпанзе

Плямисті олені

Слони

Білі ведмеді

Дятли

Тигри

Зебри

Фламінго

Кити

Морські слони

Леви

Равлики

Колібрі

Імператорські пінгвіни

Відео- Турбота на прикладі Жаби.

Поведінка тварин у дикій природі

7 тварин,що мають культуру  

Культура і здатність передавати поведінку від одного покоління іншому колись вважалася унікальною рисою, притаманною лише людям. Але дослідження тварин протягом останніх 75 років продемонстрували величезну кількість прикладів невідомих раніше винаходів, творчого інтелекту і передачі культури в усьому царстві тварин. У дійсності видів тварин, що демонструють культуру, так багато, що дослідники починають підозрювати, що культура може бути набагато більше повсякденним явищем в природі, ніж ми коли-небудь вважали. Наведемо 7 яскравих прикладів культурних тварин.

Китоподібні

Поступаючись лише приматам, дельфіни, кити і морські свині володіють різноманітною і розвиненою культурою. Одним з найбільш вивчених культурних поводжень серед китоподібних є утворення звуків. Пісні і клацання дельфінів-афалін, горбатих китів, косаток і кашалотів унікальні серед різних груп. Зараз дослідники навіть припускають, що цих вокальних відмінностей достатньо, щоб вважати їх різними діалектами. Більше того, різні групи деяких видів, таких як косатки, демонструють абсолютно унікальні техніки полювання і навіть різні смаки у їжі, включаючи схильність полювати на абсолютно інші кормові об’єкти, ніж інші групи.

Мавпи

Під час вивчення японських макак у 1940 році дослідником тварин Кінджі Іманіші слово "культура" було вжито вперше для опису поведінки тварин. Таким чином, ці мавпи були визнані першими тваринами, що мають культуру. Дослідження Іманіші стало особливо цінним, тому що у ньому зафіксована особлива поведінка від моменту появи нового винаходу і до передачі наступним поколінням, зокрема, миття картоплі перед вживанням у їжу. Ця поведінка з часом була навіть вдосконалена мавпами – вони виявили, що миття картоплі у солоній воді поліпшує смак бульби.

Папуги

Папуги входять до числа найбільш розумних тварин планети, деякі їх види також надзвичайно соціальні і демонструють складну суспільну поведінку. Зокрема, вражає їх здатність до імітації, що може засвідчити будь-який власник папуги. Так як імітація є ключовим способом, за допомогою якого поведінка може культурно передаватися, не дивно, що різні групи папуг можуть демонструвати різну вокалізацію, суспільну поведінку та методи годування.

Співочі птахи

Такі співочі птахи, як шпаки, волові птиці та горобці, не народжуються зі знанням, як виконувати ту чи іншу пісню. Навпаки, вони переймають їх у інших шляхом імітації. Це призвело до дивовижної різноманітності пісенного репертуару серед різних груп птахів, такому, що багато дослідників зараз визнають, що співучі птахи не поступаються китоподібним у здатності створювати унікальні діалекти.

Гуппі

Риби можуть здаватися несподіваним джерелом тваринної культури, але навіть крихітні гуппі демонструють докази культурної передачі. Вони відомі різними шлюбними поведінками, відповідно до яких самки схильні імітувати своїх подруг у виборі самця. Якщо одній самці сподобався певний самець, на нього починають звертати увагу. Іншими словами, в силу імітації шлюбну поведінку гуппі можна вважати культурною через те, що перевага певного самця може передаватися всій популяції.

Щури

Саме обговорюване дослідження з питань культури щурів проводилося Джозефом Теркелем у 1991 році на прикладі чорних щурів, яких він спочатку спостерігав у дикій природі в Ізраїлі. Теркель зауважив, що досліджувані щури демонстрували унікальний вид харчової поведінки – вони систематично очищали соснові шишки, улюблену їжу, від лусочок перед їжею. Подальше дослідження виявило, що ця група щурів не демонструвала такої поведінки до тих пір, поки їх не навчили інші пацюки, і це стало доказом того, що поведінка носить ознаки культури.

Той факт, що навіть пацюки демонструють культурну передачу поведінки, часто вважається доказом, що культура тварин, можливо, набагато більш поширена серед ссавців, ніж вважалося раніше. Оскільки тепер вчені проводять детальніші дослідження у пошуках культури серед інших ссавців, цей список може стати набагато довшим.

Людиноподібні мавпи

Екологія життя.

Взимку для бобрів -29 годин.

 Коли настає зима, бобри стають справжніми «домосідами», адже вони зовсім не виходять зі своїх темних нір, що складаються з мулу і дерева. У теплу пору року ці нічні тварини виходять з житла із заходом сонця, а приходять зі світанком. Проте в темних норах взимку у бобрів збивається добовий режим, і для них в добі «вміщається» 29 годин.

Кроти зовсім не сліпі. 

Дослідження останніх років спростували існуючу думку про те, що кроти сліпі, оскільки живуть під землею. Насправді, у кротів досить гострий, хоча і обмежений, зір. А побачене кротом світло, служить знаком небезпеки, адже проникнення світла для нього означає не що інше, як те, що в нору проник хижак.

Альтруїзм в природі. Багато хто думає, що в дикій природі немає місця альтруїзму між тваринами, оскільки в умовах природного добору виживає найсильніший. Проте, вчені наводять безліч прикладів, доводячи зворотне. Наприклад, нещодавно вдалося довести, що пташенята багатьох видів птахів видають спеціальні звуки, що оповіщають своїх родичів про те, що знайдена їжа. На фотографії - сурікати, найбільш альтруїстичні товариші.

Тварини у природі

Небезпечні тварини України

Життя тварин

Життя тварин

Тварини (лат. Animalia або Metazoa) – традиційно (з часів Аристотеля) виділяється категорія організмів, в даний час розглядається в якості біологічного царства. Тварини є основним об’єктом вивчення зоології.

Розмноження

  Статеве розмноження у тварин забезпечують спеціалізовані статеві клітини - чоловічі (сперматозоїди) та жіночі (яйцеклітини). Унаслідок злиття цих клітин відбувається запліднення. Нова особина у деяких випадках може розвиватися і з незаплідненої яйцеклітини.
     У тварин, що мешкають на суходолі, переважає внутрішнє запліднення, яке відбувається в статевих органах самки (комахи, плазуни, птахи, ссавці). Зовнішнєзапліднення притаманне насамперед мешканцям водойм: молюскам, багатьом рибам, жабам тощо.

  

З розмноження нова тварина розвивається з однієї нестатевої клітини. Найпоширеніший спосіб нестатевого розмноження - поділ клітини навпіл, коли материнська клітина ділиться і дає початок двом однаковим за розмірами і спадковим матеріалом дочірнім клітинам.

Живлення

Ріст 

Під ростом розуміють збільшення розмірів організму, його маси.Розвитком називають процес ускладнення структури організму, спеціалізації і диференціації його органів та тканин внаслідок якісних змін.Індивідуальний розвиток тварин поділяється на два основних періоди:-         внутрішньоутробний (ембріональний);-         після утробний (постембріональний). 

Відео

Породи Тварин

Порода — це створена працею людини досить численна група домашніх тварин, які мають спільне походження і спільність низки господарсько ко­рисних особливостей, що стійко передаються за спадковістю.

Є такі типи пород:

За поширенням виділяють чотири типи порід:

• широкого ареалу — по всій земній кулі;
• міжзональні — поголів’я менше, ніж у по-передній групі;
• зональні — в одній певній зоні;
• локальні породи — в обмеженому регіоні (область, край).

За місцем виведення породи поділяють на:

• низинні й гірські;
• степові та лісові;
• континентальні й острівні;
• північні та південні .
• При класифікації за кількістю та якістю праці, затраченої на формування порід, 

Продукція — головне, заради чого розводять сільськогосподарських тварин, тому класифікації за продуктивністю надають великого значення. Від тварин, як правило, одержують кілька видів продукції. Якщо ж одна з них переважає інші, то таку породу вважають спеціалізованою за даним напрямом продуктивності. У зоотехнії породи тварин за напрямом продуктивності поділяють на спеціалізовані й комбіновані.

1. Вівчарки

2 Пінчери та шнауцери

3 Великі та середні тер’єри

4 Молоси

Зоологія як наука

Зоологія як наука

Зоологія( ζωο та λογος) — це біологічна дисципліна, що вивчає навколишній світ тварин та їхні взаємозв'язки з довкіллям. Досліджує біологічну різноманітність світу тварин, систематизує й класифікує тварин, вивчає їх морфологічну та анатомічну будову, закономірності їхнього індивідуального та історичного розвитку, географічне поширення, функціональну біогеоценотичну й біосферну роль, зв'язки з середовищем. Поділяється на зоологію безхребетних і зоологіюхребетних.

Основна мета зоології як науки — одержання й узагальнення нових знань про рівні організації та різноманітність тварин, стан їхніх ресурсів, опрацювання методів раціонального використання й охорони тварин та їх угруповань.

Основні зоологічні дисципліни:

Світ Тварин

• науки про окремі аспекти будови і життя тварин — систематика, екологія, морфологія, фізіологія, гістологія, анатомія, ембріологія тварин, зоогеографія,палеозоологія, філогенія, етологія, генетика;
• науки про певні, найбільші і найважливіші групи тварин — акарологія, герпетологія, етологія, іхтіологія, карцинологія, малакологія, оологія, орнітологія,протозоологія, теріологія, та ін.

• Цікаві факти про тварин

  
  • Довгий час вважалося, що всі хребетні харчуються виключно через рот і травну систему. Нещодавно було виявлено, що тихоокеанський п'явкорот - найпростіший хребетний, що має хордоподібний орган під назвою нотохорд - може поглинати поживні речовини прямо через шкіру
  
  
  • Найменший лемур - мишачий важить всього 30г, довжина його тіла становить лише 92 мм. Крихітка живе на деревах Національного парку в західній частині Мадагаскару і веде нічний спосіб життя
  
  
  • Рекорд зі стрибків належить кенгуру велетенському, найбільшому ссавцю Австралії. При наближенні небезпеки, кенгуру вдається до втечі стрибками, спираючись на хвіст як на жердину, і може стрибнути у довжину на 10-12 метрів, пролітаючи над гладдю степу на висоті близько двох метрів
  
  • 62 роки прожив кінь по кличці Старий Біллі (Олд Біл). Він народився в 1760 році в господарстві Едварда Робінзона в Вулстон, Ланкшир, від клевелендської кобили і східного жеребця
  
  
  • Африканська яєчна змія унікальна тим, що може харчуватися виключно яйцями птахів, діаметр яких може значно перевершувати розміри самої змії. Вдається їй це завдяки дуже рухливим з'єднанням кісток черепа, малорозвиненим зубам і особливим відросткам шийних хребців. Саме завдяки їм змія розкриває шкаралупу, ковтаючи рідину і випльовує потім залишки шкаралупи
  
  • У дельфінів є імена. Причому кожне дельфінча отримує своє ім'я при народженні. Цей факт довели вчені, записавши свист-сигнал, що означає ім'я, на який відгукувався один і той же дельфін
  
  
  • З усіх тварин тільки кролики і папуги можуть дивитися назад, не повертаючи голови
•